пустіти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | — | — | — | — |
| Ти | — | — | — | — |
| Він Вона Воно |
— | пусті́в пусті́ла пусті́ло | пусті́тиме | — |
| Ми | — | — | — | — |
| Ви | — | — | — | |
| Вони | — | — | — | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | — | |||
| Дієприсл. мин. ч. | — | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
пус-ті́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b.
Корінь: -пуст-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [pʊˈsʲtʲite]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від праслов'янської форми *pustъ, від котрої також виникли д.-руськ. пускати, рос. пускать, пустить, пустой, укр. пуска́ти, білор. пускаць, болг. пу́скам, сербське пустити тощо. Слов. форма походить до праіндоєвр. *paus- «полишати»; пор. латиське pauska «голий бугор на лузі», др.-пруське pausto ж., им. ед. «дикий», paustre «дикое место». Щодо чергування sk : st — у пусти́ти форма «пуск» могла бути новотвором. (Використані матеріали словника М. Фасмера.)
Переклад
ред.| Список перекладів | |