Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

Шаблон:імен uk a n una

Корінь: -премінь-; суфікси: -ов-ан; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. заст. те ж саме, що променювання, випромінення. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Теє дає ся вияснити в той спосіб, що побільшає ся теплота організму, що єї він тратить через преміньованє. Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від про́мінь «смуга світла; [рукав річки]», променяки́ «підклас одноклітинних тварин класу сардових, Radiolaria», променюва́ння, промі́нниця «райдужна оболонка (ока)» Она, промі́ння, промене́вий, промени́стий, променюв́альний, променя́стий, проміни́стий, промі́нний, проміня́стий, промени́тися, промені́ти(ся), проміни́тися, промінюва́ти «променіти» Куз, випромі́нювати, опромі́нний «оточений промінням» Ж, опромі́нювати, ст. промень «промінь (1621); струмінь (води, крові) (1656)»; — білор. прамень «промінь»; — запозичення з польської мови; пол. promień «промінь; смуга; пасмо; спиця (колеса); рукав річки» відповідає укр. по́ромінь «промінь». — Німчук 32—33; Огієнко РМ 1938 І 43. — Див. ще по́ромінь.


Переклад ред.

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела ред.