пособляти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | пособля́ю | пособля́в пособля́ла | пособля́тиму | — |
Ти | пособля́єш | пособля́в пособля́ла | пособля́тимеш | пособля́й |
Він Вона Воно |
пособля́є | пособля́в пособля́ла пособля́ло | пособля́тиме | — |
Ми | пособля́єм(о) | пособля́ли | пособля́тимем(о) | пособля́ймо |
Ви | пособля́єте | пособля́ли | пособля́йте | |
Вони | пособля́ють | пособля́ли | пособля́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | пособля́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | пособля́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
Безособова форма | — |
по-соб-ля́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — пособити.
Префікс: по-; корінь: -соб-; суфікси: -л-я; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [pɔsɔˈblʲɑte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- розм. надавати кому-небудь допомогу. [≈ 1][≠ 1] ◆ Батько розсердився, став їй доводити, що вона повинна пособляти сім'ї, бо та сім'я годувала її малесенькою Любов Яновська
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |