Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я подиктува́в подикту́ю  —
Ти подиктува́в
подиктува́ла
подикту́єш подикту́й
Він
Вона
Воно
подиктува́в
подиктува́ла
подиктува́ло
подикту́є  —
Ми подиктува́ли подикту́єм(о) подикту́ймо
Ви подиктува́ли подикту́йте
Вони подиктува́ли подикту́ють  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. подиктува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч. подикто́ваний
Безособова форма подикто́вано

по-дик-ту-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: по-; корінь: -дикт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. вчинити дію, виражену дієсловом диктувати; провести деякий час, здійснюючи таку дію . [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Ноги тільки виконують те, що їм згадані інстанції подикту­ють. Джерело — http://ukrweekly.com/archive/pdf1/1955/The_Ukrainian_Weekly_1955-19.pdf.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.