повихати

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я повиха́ю повиха́в повиха́тиму  —
Ти повиха́єш повиха́в
повиха́ла
повиха́тимеш повиха́й
Він
Вона
Воно
повиха́є повиха́в
повиха́ла
повиха́ло
повиха́тиме  —
Ми повиха́єм(о) повиха́ли повиха́тимем(о) повиха́ймо
Ви повиха́єте повиха́ли повиха́йте
Вони повиха́ють повиха́ли повиха́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. повиха́ющий
Дієприкм. мин. ч. повиха́вший
Дієприсл. теп. ч. повиха́я
Дієприсл. мин. ч. повиха́в, повиха́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. повиха́емый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма повиха́овано

по-ви-ха́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: по-; корінь: -вих-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ — Ну, дядьку Андрію, ось земелька.— І контрактом повихав. Панч Петро, «Земля» Джерело — http://194.44.152.155/elib/local/sk282852.pdf.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.