очевидний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відм. | однина | множина | ||
---|---|---|---|---|
чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
Н. | очеви́дний | очеви́дне | очеви́дна | очеви́дні |
Р. | очеви́дного | очеви́дного | очеви́дної | очеви́дних |
Д. | очеви́дному | очеви́дному | очеви́дній | очеви́дним |
З. (іст./неіст.) | очеви́дного очеви́дний |
очеви́дне | очеви́дну | очеви́дних очеви́дні |
О. | очеви́дним | очеви́дним | очеви́дною | очеви́дними |
М. | очеви́дному очеви́днім |
очеви́дному очеви́днім |
очеви́дній | очеви́дних |
оче-ви́д-ний
Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: [ɔʈ͡ʂeˈu̯ɪdnei̯]
Прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дуже помітний; неприхований ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- безсумнівний, безперечний ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|
Джерела ред.
- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5