ортогональний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	ортогона́льний	ортогона́льне	ортогона́льна	ортогона́льні
Р.	ортогона́льного	ортогона́льного	ортогона́льної	ортогона́льних
Д.	ортогона́льному	ортогона́льному	ортогона́льній	ортогона́льним
З. (іст./неіст.)	ортогона́льного ортогона́льний	ортогона́льне	ортогона́льну	ортогона́льних ортогона́льні
О.	ортогона́льним	ортогона́льним	ортогона́льною	ортогона́льними
М.	ортогона́льному ортогона́льнім	ортогона́льному ортогона́льнім	ортогона́льній	ортогона́льних

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. той, що має прямий кут (або прямі кути)
   • прямокутний, взаємно перпендикулярний. ◆ немає прикладів застосування.

Антоніми

1. косокутний

Споріднені слова

• зменш.-пестливі. форми:
• іменники: ортогональність
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники: ортогонально

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ортогональний