ординальний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	ордина́льний	ордина́льна	ордина́льне	ордина́льні
Р.	ордина́льного	ордина́льної	ордина́льного	ордина́льних
Д.	ордина́льному	ордина́льній	ордина́льному	ордина́льним
З.	ордина́льного (іcт.) ордина́льний (неіст.)	ордина́льну	ордина́льне	ордина́льних (іст.) ордина́льні (неіст.)
О.	ордина́льним	ордина́льною	ордина́льним	ордина́льними
М.	ордина́льнім ордина́льному	ордина́льній	ордина́льнім ордина́льному	ордина́льних

ор-ди-на́ль-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -ординаль-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [ɔrdeˈnɑlʲnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розміщений у певному порядку ◆ немає прикладів застосування.

Антоніми

1. хаотичний, безладний

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від лат. ordo «ряд, порядок»

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ординальний