Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		обпили́в	обпи́лю́	—
Ти		обпили́в обпили́ла	обпи́ли́ш	обпили́
Він Вона Воно		обпили́в обпили́ла обпили́ло	обпи́ли́ть	—
Ми		обпили́ли	обпи́ли́м( -имо́)	обпилі́м( -імо́)
Ви		обпили́ли		обпилі́те
Вони		обпили́ли	обпи́ля́ть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	обпилений
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	обпили́вши
Безособова форма	—

об-пи-ли́-ти

Префікс: об-; корінь: -пил-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

обсипати пилом. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ …просіяний попіл у складену в кілька шарів марлю, зав’язати вузликом і після цвітіння кущиків обпилити легенько рядки, наче власні щоки пудрою гримуєте. Джерело — (з газети).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: обпилить ^(ru)

обпилити