невідлучний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | невідлу́чний | невідлу́чна | невідлу́чне | невідлу́чні |
Р. | невідлу́чного | невідлу́чної | невідлу́чного | невідлу́чних |
Д. | невідлу́чному | невідлу́чній | невідлу́чному | невідлу́чним |
З. | невідлу́чного (іcт.) невідлу́чний (неіст.) |
невідлу́чну | невідлу́чне | невідлу́чних (іст.) невідлу́чні (неіст.) |
О. | невідлу́чним | невідлу́чною | невідлу́чним | невідлу́чними |
М. | невідлу́чнім невідлу́чному |
невідлу́чній | невідлу́чнім невідлу́чному |
невідлу́чних |
не-від-лу́ч-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікси: не-від-; корінь: -луч-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
ред.Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- якого годі відлучити. ◆ Пізнала Крука… невідлучного товариша Мстислава. I︠U︡lian Opilʹsʹkyĭ, Mykola Mykolaĭovych Ilʹnyt︠s︡ʹkyĭ. Tvory v chotyrʹokh tomakh. - Том 1 - Сторінка 123, 1994
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Прислів’я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |