лотучити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | лоту́чу | лоту́чив лоту́чила | лоту́читиму | — |
| Ти | лоту́чиш | лоту́чив лоту́чила | лоту́читимеш | лоту́ч |
| Він Вона Воно |
лоту́чить | лоту́чив лоту́чила лоту́чило | лоту́читиме | — |
| Ми | лоту́чим ( -имо) | лоту́чили | лоту́читимем(о) | лоту́чмо |
| Ви | лоту́чите | лоту́чили | лоту́чте | |
| Вони | лоту́чть | лоту́чили | лоту́читимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | лоту́чячи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | лоту́чивши | |||
| Безособова форма | — | |||
лотучити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна
Корінь: -лотуч-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [loˈtut͡ʃete]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дошкуляти, гризти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |