куражити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | кура́жу | кура́жив кура́жила | {{{3}}}итиму | — |
| Ти | кура́жиш | кура́жив кура́жила | кура́житимеш | кура́жи |
| Він Вона Воно |
кура́жить | кура́жив кура́жила кура́жило | кура́житиме | — |
| Ми | кура́жим ( -имо) | кура́жили | кура́житимем(о) | кура́жмо |
| Ви | кура́жите | кура́жили | кура́жіте | |
| Вони | кура́жть | кура́жили | кура́житимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | [[{{{3}}}ачи]] | |||
| Дієприсл. мин. ч. | кура́живши | |||
| Безособова форма | — | |||
куражити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна
Корінь: -кураж-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. віддаватися куражу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм. веселитися, буянити. [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
- ↑ весели́тися, буя́нити
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
{{subst:new-verb-sr}}