континґентувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | континґенту́ю | континґентува́в | континґентува́тиму | — |
| Ти | континґенту́єш | континґентува́в континґентува́ла | континґентува́тимеш | континґенту́й |
| Він Вона Воно |
континґенту́є | континґентува́в континґентува́ла континґентува́ло | континґентува́тиме | — |
| Ми | континґенту́єм(о) | континґентува́ли | континґентува́тимем(о) | континґенту́ймо |
| Ви | континґенту́єте | континґентува́ли | континґенту́йте | |
| Вони | континґенту́ють | континґентува́ли | континґентува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | континґенту́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | континґентува́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | континґенто́ваний | |||
| Безособова форма | континґенто́вано | |||
кон-тин-ґен-ту-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -континґент-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ Якраз ця спілка, як ми знаємо, континґентує польський довіз в Австрію. Prat͡si Vseukraïnsʹkoho naukovo-doslidnoho instytutu torhivli, Том 1 Ukraïnsʹkyĭ naukovo-doslidnyĭ instytut torhivli [1931 93]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |