колючий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | колю́чий | колю́че | колю́ча | колю́чі |
| Р. | колю́чого | колю́чого | колю́чої | колю́чих |
| Д. | колю́чому | колю́чому | колю́чій | колю́чим |
| З. (іст./неіст.) | колю́чого колю́чий |
колю́че | колю́чу | колю́чих колю́чі |
| О. | колю́чим | колю́чим | колю́чою | колю́чими |
| М. | колю́чому колю́чім |
колю́чому колю́чім |
колю́чій | колю́чих |
Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова ред.
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова: колоти
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |