когутячий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | когу́тячий | когу́тяча | когу́тяче | когу́тячі |
| Р. | когу́тячого | когу́тячої | когу́тячого | когу́тячих |
| Д. | когу́тячому | когу́тячій | когу́тячому | когу́тячим |
| З. | когу́тячого (іcт.) когу́тячий (неіст.) |
когу́тячу | когу́тяче | когу́тячих (іст.) когу́тячі (неіст.) |
| О. | когу́тячим | когу́тячою | когу́тячим | когу́тячими |
| М. | когу́тячім когу́тячому |
когу́тячій | когу́тячім когу́тячому |
когу́тячих |
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники: когут
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |