когутячий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | когу́тячий | когу́тяча | когу́тяче | когу́тячі |
| Р. | когу́тячого | когу́тячої | когу́тячого | когу́тячих |
| Д. | когу́тячому | когу́тячій | когу́тячому | когу́тячим |
| З. | когу́тячого (іcт.) когу́тячий (неіст.) |
когу́тячу | когу́тяче | когу́тячих (іст.) когу́тячі (неіст.) |
| О. | когу́тячим | когу́тячою | когу́тячим | когу́тячими |
| М. | когу́тячім когу́тячому |
когу́тячій | когу́тячім когу́тячому |
когу́тячих |
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.- зменш.-пестливі. форми:
- іменники: когут
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |