Тип та синтаксичні ознаки
ред.
ки́-ну-ти по́-гляд
Стійка словосполука (фразеологізм). Використовується як дієслівна група.
Семантичні властивості
ред.
кидати / кинути оком (очима, погляд, зір і т. ін.) на кого—що.
- час від часу дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. ◆ Кидав [Вініус] усе оком на господиню (Н. Рибак) ◆ Він [Денис] зрідка кидає на маєток пильний погляд, немов сподіваючись побачити там брата. Олесь Гончар
- швидко, мимохідь оглянути кого-, що-небудь. ◆ Він [Дименко] обійшов машину, бігцем кинув оком, чи чогось не пошкодили, і підійшов до Химочки. Г. Епік ◆ — Це ж куди ви? — хтось звернувся й на поклажу кинув зір С. Олійник ◆ До маленьких, низеньких [квіток] Сама нахилюсь, До високих очима докину Леся Українка
- оглядати, роздивлятися навколо, кругом себе і т. ін. ◆ От підійшов [сотник] до ставка, кинув оком сюди-туди та й крикнув грізно: — А що? Г. Квітка-Основ’яненко ◆ Роман, не гаючись, рішучим стрибком вискочив з окопу, кинув оком туди-сюди й одразу ж наткнувся на свого командира. Олесь Гончар
- звертати увагу на кого-небудь, цікавитися кимсь, залицятися до когось. ◆ Якось, повернувшись з ярмарку, батько застав у хаті далекого материного родича — Мирона Вихристюка, який нібито колись кидав оком на Ганну. В. Речмедін ◆ Батько і каже мені: — Іване, поїдемо вдвох на храм. Ти ще ж і між людьми не був. Побачиш дядьків... І може, яка дівка на тебе оком кине чи ти на неї. Є. Кравченко ◆ Зо Славком хотіла [Пазя] лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила. Л. Мартович
- рідк. постерегти що-небудь. ◆ Просить [Василь] Матвія: — Матвію, ви киньте оком на мою скриньку, доки я вернуся... Бо всякий народ їде. Мирослав Ірчан
прослухати вимову?, файл