зішморгнути
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | зішмо́ргну | зішмо́ргнув зішмо́ргнула | зішмо́ргну | — |
| Ти | зішмо́ргнеш | зішмо́ргнув зішмо́ргнула | зішмо́ргнеш | зішмо́ргни |
| Він Вона Воно |
зішмо́ргне | зішмо́ргнув зішмо́ргнула зішмо́ргнуло | зішмо́ргне | — |
| Ми | зішмо́ргнем | зішмо́ргнули | зішмо́ргнем(о) | зішмо́ргнім(о) |
| Ви | зішмо́ргнете | зішмо́ргнули | зішмо́ргніть | |
| Вони | зішмо́ргнуть | зішмо́ргнули | зішмо́ргнуть | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
| Безособова форма | — | |||
зішморгнути (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Префікс: зі-; корінь: -шморг-; суфікси: -н-у; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [zʲiʃmɔrɦnʊte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ Косиця золотаво вигравала і мовби припрошувала до себе. Вклонився чоловік і зішморгнув її Джерело — Каша--мати наша: етнологічні нариси. Vadym Myt͡syk, 200.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |