Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я зневажа́ю зневажа́в зневажа́тиму  —
Ти зневажа́єш зневажа́в
зневажа́ла
зневажа́тимеш зневажа́й
Він
Вона
Воно
зневажа́є зневажа́в
зневажа́ла
зневажа́ло
зневажа́тиме  —
Ми зневажа́єм(о) зневажа́ли зневажа́тимем(о) зневажа́ймо
Ви зневажа́єте зневажа́ли зневажа́йте
Вони зневажа́ють зневажа́ли зневажа́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. зневажа́ющий
Дієприкм. мин. ч. зневажа́вший
Дієприсл. теп. ч. зневажа́я
Дієприсл. мин. ч. зневажа́в, зневажа́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. зневажа́емый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма зневажа́овано

зне-ва-жа́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікси: з-не-; корінь: -важ-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. виявляти презирство, неповагу до кого-, чого-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Не люблю я і просто зневажаю людей, у яких слово розходиться з ділом А. В. Головко
  2. завдавати образи, принижувати чиюсь гідність. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Спливе їй на думку та проклята ніч, коли він [Чіпка] п'яний зневажив її, матір, тяжкими докорами… Панас Мирний, «Хіба ревуть воли як ясла повні»
  3. нехтувати чимось, не виявляючи належної уваги до чого-небудь, не надаючи значення чомусь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Зневаживши пересуди сусідок, вона щиро віддала свою руку цьому гарячому, бурхливому старшині з вигнутими ногами природженого вершника О. Т. Гончар

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

виявляти презирство, неповагу до кого-, чого-небудь
завдавати образи, принижувати чиюсь гідність
нехтувати чимось, не виявляючи належної уваги до чого-небудь, не надаючи значення чомусь

Джерела ред.