зметикнути
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | зметикну́в | зметикну́ | — | |
| Ти | зметикну́в зметикну́ла | зметикне́ш | зметикни́ | |
| Він Вона Воно |
зметикну́в зметикну́ла зметикну́ло | зметикну́ть | — | |
| Ми | зметикну́ли | зметикне́м(о) | зметикні́м(о) | |
| Ви | зметикну́ли | зметикні́ть | ||
| Вони | зметикну́ли | зметикну́ть | — | |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | зметикну́вши | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | зметикну́тий | |||
| Безособова форма | — | |||
зме-тик-ну́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2b.
Префікс: з-; корінь: -метик-; суфікси: -н-у; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [zmeteˈknute] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ «Значить, якщо влетить, то точно за старе», – зметикнув хлопець, спинившись перед кабінетом директора з CPP. Макс Кідрук. «Бот». 3-тє видання, 2014.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |