здобути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		здобу́в	здобу́	—
Ти		здобу́в здобу́ла	здобе́ш	здоби́
Він Вона Воно		здобу́в здобу́ла здобу́ло	здобе́	—
Ми		здобу́ли	здобе́м (, -емо́)	здобім(о)
Ви		здобу́ли		здобі́ть
Вони		здобу́ли	здобу́ть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	—
Безособова форма	—

здобути (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3b.

Префікси: з-до-; корінь: -бу-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: здобу́тиcя

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: obtain (en) Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: здобути