Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я зачудува́в зачуду́ю  —
Ти зачудува́в
зачудува́ла
зачуду́єш зачуду́й
Він
Вона
Воно
зачудува́в
зачудува́ла
зачудува́ло
зачуду́є  —
Ми зачудува́ли зачуду́єм(о) зачуду́ймо
Ви зачудува́ли зачуду́йте
Вони зачудува́ли зачуду́ють  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч. зачудува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч. зачудо́ваний
Безособова форма зачудо́вано

за-чу-ду-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікс: за-; корінь: -чуд-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. дуже дивувати [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Почув новину, і таку, що аж зачудувала його Ярослав Гримайло
  2. захоплювати, приємно вражати [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Невже тебе не зачудовує, як наш народ в труді росте? П. Г. Тичина

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

дуже дивувати
  1. Російська|]] (ru)
захоплювати, приємно вражати

Джерела ред.