зачудувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | зачудува́в | зачуду́ю | — | |
Ти | зачудува́в зачудува́ла | зачуду́єш | зачуду́й | |
Він Вона Воно |
зачудува́в зачудува́ла зачудува́ло | зачуду́є | — | |
Ми | зачудува́ли | зачуду́єм(о) | зачуду́ймо | |
Ви | зачудува́ли | зачуду́йте | ||
Вони | зачудува́ли | зачуду́ють | — | |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. мин. ч. | зачудува́вши | |||
Дієприкм. пас. мин. ч. | зачудо́ваний | |||
Безособова форма | зачудо́вано |
за-чу-ду-ва́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Префікс: за-; корінь: -чуд-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дуже дивувати ◆ Почув новину, і таку, що аж зачудувала його Ярослав Гримайло
- захоплювати, приємно вражати ◆ Невже тебе не зачудовує, як наш народ в труді росте? П. Г. Тичина
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
дуже дивувати | |
захоплювати, приємно вражати | |