застовбити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | застовби́в | застовблю́ | — | |
| Ти | застовби́в застовби́ла | застовби́ш | застовби́ | |
| Він Вона Воно |
застовби́в застовби́ла застовби́ло | застовби́ть | — | |
| Ми | застовби́ли | застовби́м( -имо́) | застовбі́м( -імо́) | |
| Ви | застовби́ли | застовбі́те | ||
| Вони | застовби́ли | застовбля́ть | — | |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | застовблений | |||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | застовби́вши | |||
| Безособова форма | — | |||
за-стов-би́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b. Відповідне дієслово недоконаного виду — стовби́ти.
Префікс: за-; корінь: -стовб-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [zɐstɔu̯ˈbɪte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- закріпити, затвердити за собою (тему, сферу впливу тощо), позначити як намічену для розробки тощо [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |