заповісти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | запові́в | запові́м | — |
| Ти | запові́в заповіла́ |
заповіси́ | *запові́(д)ж |
| Він вона воно |
запові́в заповіла́ заповіло́ |
запові́сть | — |
| Ми | заповіли́ | заповімо́ | *запові́(д)жмо |
| Ви | заповіли́ | заповісте́ | *запові́(д)жте |
| Вони | заповіли́ | заповідя́ть | — |
| Дієприкм. | — | ||
| Дієприкм. пас. | запові́(д)жений | ||
| Дієприсл. | запові́вши | ||
| Безособова форма | |||
за-по-ві́-сти́
Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).
Префікси: за-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [zapo'vistɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- висловлювати свою передсмертну волю. [≈ 1] ◆ Музику заповість аж до самої Глиниці, або тяр аж до Сачави , «Словарь української мови»
- залишати будь-що комусь після своєї смерті у спадок. ◆ [Ернест:] Тітка заповіла мені дім. І. Я. Франко
- давати якісь настанови, розпорядження щодо дальших дій, норм поведінки тощо. ◆ [Федон:] Хто слави не бажає, той не еллін, — жадобу сю батьки нам заповіли, діставши від дідів, Леся Українка ◆ Благословен на вік віків, у далі просланий безкраї, той шлях, що Ленін заповів, той шлях, що всесвіту сіяє! М. Т. Рильський ◆ З канцелярії ЗУАДКомітету повідомляють, що стейтові власті з технічних причин рішили відложитн заповіджений свого часу на 24-го квітня перший з'їзд нових українських імігрантів стейту Мерілеид в Балтімор.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Переклад
ред.| Список перекладів | |