Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	жіно́чий	жіно́ча	жіно́че	жіно́чі
Р.	жіно́чого	жіно́чої	жіно́чого	жіно́чих
Д.	жіно́чому	жіно́чій	жіно́чому	жіно́чим
З.	жіно́чого (іcт.) жіно́чий (неіст.)	жіно́чу	жіно́че	жіно́чих (іст.) жіно́чі (неіст.)
О.	жіно́чим	жіно́чою	жіно́чим	жіно́чими
М.	жіно́чім жіно́чому	жіно́чій	жіно́чім жіно́чому	жіно́чих

жі-но́-чий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -жін-; суфікс: -оч; закінчення: -ий.

прикм. до жінка. ◆ немає прикладів застосування.
Який складається з жінок. ◆ немає прикладів застосування.
признач. для жінок; що стосується жінок, зв’язаний з ним.
◆ Жіно́ча консульта́ція — структурний підрозділ пологового будинку або поліклініки, призначений для надання всіх видів амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги.
Який стосується жіночої статі, характеризує її.
◆ Жіно́ча ри́ма літ. — рима з наголосом на передостанньому складі вірша.
◆ Жіно́чий рід — а) (збірн., розм., ірон.) те саме, що жінки́ (див. жінка); те ж саме, що жіноцтво б) лексико-граматичні особливості певної групи іменників, які мають свій тип відмінювання.

Найтісніша спорідненість

Список перекладів

жіночий