драглий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | дра́глий | дра́гла | дра́гле | дра́глі |
Р. | дра́глого | дра́глої | дра́глого | дра́глих |
Д. | дра́глому | дра́глій | дра́глому | дра́глим |
З. | дра́глого (іcт.) дра́глий (неіст.) |
дра́глу | дра́гле | дра́глих (іст.) дра́глі (неіст.) |
О. | дра́глим | дра́глою | дра́глим | дра́глими |
М. | дра́глім дра́глому |
дра́глій | дра́глім дра́глому |
дра́глих |
дра́-глий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -драгл-; закінчення: -ий.
Вимова ред.
Зразкова: ред.
- МФА: [ˈdrɑɦlɪ̞ɪ̯]
Поширена помилкова: ред.
- МФА: [ˈdrɑɦɫɨj ̊]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- який скидається на драглі ◆ Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусиш.
- перен. слабкий, безсилий ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменшено-пестливі форми: драгленький
- іменники: драглі, драглина
- прикметники: драглинастий
- дієслова: драгліти, дрижати
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Б. Грінченко. "Словарь української мови".