драглий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	дра́глий	дра́гла	дра́гле	дра́глі
Р.	дра́глого	дра́глої	дра́глого	дра́глих
Д.	дра́глому	дра́глій	дра́глому	дра́глим
З.	дра́глого (іcт.) дра́глий (неіст.)	дра́глу	дра́гле	дра́глих (іст.) дра́глі (неіст.)
О.	дра́глим	дра́глою	дра́глим	дра́глими
М.	дра́глім дра́глому	дра́глій	дра́глім дра́глому	дра́глих

дра́-глий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -драгл-; закінчення: -ий.

Вимова

Зразкова:

• МФА: [ˈdrɑɦlɪ̞ɪ̯]

Поширена помилкова:

• МФА: [ˈdrɑɦɫɨj ̊]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який скидається на драглі ◆ Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусиш.
2. перен. слабкий, безсилий ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. желеподібний

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: драглі, драглина прикметники: драгленький, драглинастий дієслова: драгліти, дрижати

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: драглий

1. Б. Грінченко. "Словарь української мови".