доповісти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | допові́в | допові́м | — |
| Ти | допові́в доповіла́ |
доповіси́ | *допові́(д)ж |
| Він вона воно |
допові́в доповіла́ доповіло́ |
допові́сть | — |
| Ми | доповіли́ | доповімо́ | *допові́(д)жмо |
| Ви | доповіли́ | доповісте́ | *допові́(д)жте |
| Вони | доповіли́ | доповідя́ть | — |
| Дієприкм. | — | ||
| Дієприкм. пас. | допові́(д)жений | ||
| Дієприсл. | допові́вши | ||
| Безособова форма | |||
до-по-ві́-сти́
Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).
Префікси: до-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [dopo'vistɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- офіційно робити усне або письмове повідомлення про щось; виступати з доповіддю; . [≈ 1] ◆ Скоро ввиділи, пану доповіли , «Словарь української мови»
- робити донесення або повідомлення комусь про щось. [≈ 2] ◆ Наймичка доповіла їй, що це все Тупотун так веселить бесіду , «Словарь української мови» ◆ Кілька жовнірів кинулись до робітників і, обмацавши їх та повивертавши порожні кишені, доповіли офіцерові, струнко ставши: — Нема нічого Олесь Досвітній ◆ Каргат доповів йому, що план раціоналізації в остаточному вигляді лежатиме на його столі через чотири дні Юрій Шовкопляс
- повідомляти, сповіщати про прихід відвідувача, гостя тощо. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |