Українська

до-по-ві́-сти́

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).

Префікси: до-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

офіційно робити усне або письмове повідомлення про щось; виступати з доповіддю; . ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Скоро ввиділи, пану доповіли , «Словарь української мови»
- робити донесення або повідомлення комусь про щось. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Наймичка доповіла їй, що це все Тупотун так веселить бесіду , «Словарь української мови» ◆ Кілька жовнірів кинулись до робітників і, обмацавши їх та повивертавши порожні кишені, доповіли офіцерові, струнко ставши: — Нема нічого Олесь Досвітній ◆ Каргат доповів йому, що план раціоналізації в остаточному вигляді лежатиме на його столі через чотири дні Юрій Шовкопляс
повідомляти, сповіщати про прихід відвідувача, гостя тощо. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: доповіда́ч, до́повідь

Від повісти із префіксом до-.

Список перекладів
Російська_ru: доложить, докладывать

Список перекладів

Список перекладів

доповісти