дожидати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	дожида́ю	дожида́в	дожида́тиму	—
Ти	дожида́єш	дожида́в дожида́ла	дожида́тимеш	дожида́й
Він Вона Воно	дожида́є	дожида́в дожида́ла дожида́ло	дожида́тиме	—
Ми	дожида́єм(о)	дожида́ли	дожида́тимем(о)	дожида́ймо
Ви	дожида́єте	дожида́ли		дожида́йте
Вони	дожида́ють	дожида́ли	дожида́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	дожида́ющий
Дієприкм. мин. ч.	дожида́вший
Дієприсл. теп. ч.	дожида́я
Дієприсл. мин. ч.	дожида́в, дожида́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	дожида́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	дожида́овано

до-жи-да́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: до-; корінь: -жид-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. пребувати десь, щоб побачити кого-небудь, зустрітися з кимсь; ждати, чекати. ◆ — Я сів і почав дожидати хазяїна Леся Українка ◆ Діждали ми батька з дороги Марко Вовчок }
   1. кого, чого, із спол. що, щоб. розраховувати на чиєсь повернення, на прихід, появу когось, на настання або здійснення чого-небудь. ◆ Він дожидав нас із возом, який завіз нас на беріг Дніпра; там колисав ся човен приладжений на довгу дорогу і заосмотрений у всякі запаси. «Zaporoz︠h︡etsʹ - Том 10», 1912 Джерело — https://books.google.com/books?id=lAhDAQAAMAAJ.
2. тільки недок., чого, із спол. що, щоб. надіятися на що-небудь, припускати щось; сподіватися чогось. ◆ дожидай долі, не матимеш і льолі прислів'я ◆ Чи я ж гадала, чи я дожидала, щоб моя рідна дитина так моє серце вразила?! Панас Мирний ◆ Молода дружина Максимова все ж дожидала, що чоловік оговтається І. Волошин
3. кого. бути призначеним, приготовленим для кого-небудь. ◆ — Цілісінький день у роботі; одно ще не скінчу, вже друге мене дожидає Марко Вовчок) ◆ Він, Зінько, серед їх [них], невинний, а ніхто йому навіть і віри не йме, що він не винен… І його дожидає така ж кара, як і їх… Б. Грінченко
4. витримувати певний час, зволікати з чим-небудь. ◆ — Мене готували до інституту, а брата до корпусу, та тілько дожидали, поки братові вийде десять літ, щоб разом віддати. Панас Мирний

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Італійськаit: aspettare (it) Польськаpl: oczekiwać (pl)

Список перекладів
Польськаpl: spodziewać się (pl)

Список перекладів
Англійськаen: wait (en) Польськаpl: doczekiwać się (pl)

Список перекладів
Англійськаen: procrastinate (en) Польськаpl: zwlekać (pl), zwlec (pl)

Джерела

• Словник УЛІФ: дожидати