Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	дементу́ю	дементува́в	дементува́тиму	—
Ти	дементу́єш	дементува́в дементува́ла	дементува́тимеш	дементу́й
Він Вона Воно	дементу́є	дементува́в дементува́ла дементува́ло	дементува́тиме	—
Ми	дементу́єм(о)	дементува́ли	дементува́тимем(о)	дементу́ймо
Ви	дементу́єте	дементува́ли		дементу́йте
Вони	дементу́ють	дементува́ли	дементува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	дементу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	дементува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	дементо́ваний
Безособова форма	дементо́вано

де-мен-ту-ва́-ти

Корінь: -демент-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

заперечувати, спростовувати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: отрицать ^(ru), опровергать ^(ru)

дементувати