грімкий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | грімки́й | грімка́ | грімке́ | грімкі́ |
Р. | грімко́го | грімко́ї | грімко́го | грімки́х |
Д. | грімко́му | грімкі́й | грімко́му | грімки́м |
З. | грімко́го грімкий |
грімку́ | грімке́ | грімки́х грімкі́ |
О. | грімки́м | грімко́ю | грімки́м | грімки́ми |
М. | грімко́му грімкі́м |
грімкі́й | грімкі́м грімко́му |
грімки́х |
грім-ки́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.
Корінь: -грім-; суфікс: -к; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- який голосно, дзвінко звучить; гучний, голосний. [≈ 1][▲ 1] ◆ – Анно, гуляй! – вдарив її нараз грімкий голос Петра по душі О. Кобилянська ◆ Тінь грянула по Дінцю, очерета стояли зовсім тихо, далекий і грімкий розлігся гуркіт над горами М. Йогансен
- який створює, видає різкі звуки, гуркіт і т. ін. ◆ Її [залізну руду] рвали на шмаття грімкою вибухівкою П. Загребельний ◆ Траса за рогом грімка – наче меблю [меблі] сунуть опостінь О. Забужко ◆ Я тчу на грімкому верстаті М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете ◆ Пересилають вони свій грімкий привіт усім малм друзям. Джерело — http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B7%D1%96-%D0%A7.2-1942-%D1%80..pdf.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |