відрефлексувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		відрефлексува́в	відрефлексу́ю	—
Ти		відрефлексува́в відрефлексува́ла	відрефлексу́єш	відрефлексу́й
Він Вона Воно		відрефлексува́в відрефлексува́ла відрефлексува́ло	відрефлексу́є	—
Ми		відрефлексува́ли	відрефлексу́єм(о)	відрефлексу́ймо
Ви		відрефлексува́ли		відрефлексу́йте
Вони		відрефлексува́ли	відрефлексу́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	відрефлексува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	відрефлексо́ваний
Безособова форма	відрефлексо́вано

від-реф-лек-су-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово недоконаного виду — рефлексувати.

Префікс: від-; корінь: -рефлекс-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ʋʲidrefleksʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: отрефлексировать (ru)