Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		ви́тревав	ви́треваю	—
Ти		ви́тревав ви́тревала	ви́треваєш	ви́тревай
Він Вона Воно		ви́тревав ви́тревала ви́тревало	ви́треває	—
Ми		ви́тревали	ви́треваєм(о)	ви́треваймо
Ви		ви́тревали		ви́тревайте
Вони		ви́тревали	ви́тревають	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	ви́треваний
Дієприсл. мин. ч.
Безособова форма	ви́тревано

ви́-тре-ва-ти

Префікс: ви-; корінь: -трев-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

заст. те ж саме, що витривати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Значить, щось мав за собою Покійний, коли імям його охрещено новітнє українство. Це „щось" — відданість українській справі, його вірне служення їй від літ парубоцьких до мученицької смерти, його незломність і непохитність у боротьбі з ворогами, що відкидала всяку капітуляцію й наказувала витревати на становищі до кінця, на зрадивши ідеї боротьби і тих товаришів зброї, що полягли у цій боротьбі або пішли разом із ним на еміґрацію. Джерело — Календар-альманах "Дніпро.".

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

витревати