випадковий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | випадко́вий | випадко́ва | випадко́ве | випадко́ві |
| Р. | випадко́вого | випадко́вої | випадко́вого | випадко́вих |
| Д. | випадко́вому | випадко́вій | випадко́вому | випадко́вим |
| З. | випадко́вого (іcт.) випадко́вий (неіст.) |
випадко́ву | випадко́ве | випадко́вих (іст.) випадко́ві (неіст.) |
| О. | випадко́вим | випадко́вою | випадко́вим | випадко́вими |
| М. | випадко́вім випадко́вому |
випадко́вій | випадко́вім випадко́вому |
випадко́вих |
ви-пад-ко́-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: ви-; корінь: -пад-; суфікси: -к-ов; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [ʋepɐˈdkɔu̯ei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- який стався несподівано, непередбачено ◆ немає прикладів застосування.
- перший-ліпший, який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин ◆ немає прикладів застосування.
- не обумовлений якими-небудь закономірностями, такий, що виник без певних причин ◆ немає прикладів застосування.
- який буває або трапляється іноді, непостійно, несистематично, час від часу ◆ немає прикладів застосування.
- який складається з різних, мало пов'язаних між собою частин, речей, зібраних без певного принципу ◆ немає прикладів застосування.
- який ґрунтується на випадковості ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.- -
- несподіваний, нежданий, негаданий, непередбачений, ненавмисний, невмисний неумисний], перший-ліпший, припадковий
- незакономірний, казуальний
- принагідний, непостійний, оказіональний (книжн.); шалений
Антоніми
ред.- закономірний
- симитричний
Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ви́падок Г, Ж, ви́па́дком, випадко́вий — рос. вы́падок, білор. вы́падак, пол. wypadek; — похідне утворення від nа́дaти; спочатку вживалося, очевидно, як вузький термін під час гри в кості (при вдалому падінні кості); за іншим поглядом (Richhardt 113), запозичене з польської мови.— Див. ще ви́-, па́дати.
Переклад
ред.| який стався несподівано, непередбачено | |
| перший-ліпший, який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин | |
| не обумовлений якими-небудь закономірностями | |
| який буває або трапляється іноді, непостійно | |
| який складається з різних, мало пов'язаних між собою частин | |
| який ґрунтується на випадковості | |