викликувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | викли́кую | викли́кував | викли́куватиму | — |
| Ти | викли́куєш | викли́кував викли́кувала | викли́куватимеш | викли́куй |
| Він Вона Воно |
викли́кує | викли́кував викли́кувала викли́кувало | викли́куватиме | — |
| Ми | викли́куєм(о) | викли́кували | викли́куватимем(о) | викли́куймо |
| Ви | викли́куєте | викли́кували | викли́куйте | |
| Вони | викли́кують | викли́кували | викли́куватимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | викли́куючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | викли́кувавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | викли́куваний | |||
| Безособова форма | викли́кувано | |||
ви-кли́-ку-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: ви-; корінь: -клик-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [ʋeˈklɪkʊu̯ɐte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- див. викликати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: викликувати
- Викликувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.