ввидіти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | вви́дю | вви́дів | {{{3}}}жу | — |
| Ти | вви́диш | вви́дів вви́діла | вви́діш | вви́дь |
| Він Вона Воно |
вви́діть | вви́дів вви́діла вви́діло | вви́діть | — |
| Ми | вви́дім (вви́дімо) | вви́діли | вви́дім(о) | вви́дьм(о) |
| Ви | вви́діте | вви́діли | вви́дьте | |
| Вони | вви́дять | вви́діли | вви́діть | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | [[{{{3}}}іжний]] | |||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | вви́дівши | |||
| Безособова форма | — | |||
ввидіти (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.
Префікс: в-; корінь: -вид-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що побачити. ◆ Скоро ввиділи, пану доповіли. Джерело — «Словарь української мови».
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |