білолиций
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | білоли́ций | білоли́ца | білоли́це | білоли́ці |
| Р. | білоли́цого | білоли́цої | білоли́цого | білоли́цих |
| Д. | білоли́цому | білоли́цій | білоли́цому | білоли́цим |
| З. | білоли́цого (іcт.) білоли́ций (неіст.) |
білоли́цу | білоли́це | білоли́цих (іст.) білоли́ці (неіст.) |
| О. | білоли́цим | білоли́цою | білоли́цим | білоли́цими |
| М. | білоли́цім білоли́цому |
білоли́цій | білоли́цім білоли́цому |
білоли́цих |
бі-ло-ли́-ци-й
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -біл-; інтерфікс: -о-; корінь: -лиц-; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- який має біле обличчя. ◆ Чи є в світі молодиця, Як та Гандзя білолиця? Народна пісня
- уживається як постійний епітет місяця. ◆ Білолиций місяць тихо плив високим небом Грінченко
- у знач. ім. Місяць. ◆ Зорі сяють; серед неба Горить білолиций Шевченко
Синоніми
ред.- —
- —
- —
Антоніми
ред.- —
- —
- —
Гіпероніми
ред.- —
- —
- —
Гіпоніми
ред.- —
- —
- —
Холоніми
ред.- —
- —
- —
Мероніми
ред.- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| який має біле обличчя | |
| уживається як постійний епітет місяця | |
| Місяць | |