бідувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | біду́ю | бідува́в | бідува́тиму | — |
| Ти | біду́єш | бідува́в бідува́ла | бідува́тимеш | біду́й |
| Він Вона Воно |
біду́є | бідува́в бідува́ла бідува́ло | бідува́тиме | — |
| Ми | біду́єм(о) | бідува́ли | бідува́тимем(о) | біду́ймо |
| Ви | біду́єте | бідува́ли | біду́йте | |
| Вони | біду́ють | бідува́ли | бідува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | біду́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бідува́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | бідо́ваний | |||
| Безособова форма | бідо́вано | |||
бі-ду-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -бід-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [bʲidʊˈu̯ɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- жити в бідності, нужді, терпіти злидні, нестатки. ◆ — І дивні ті люди: бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові… М. М. Коцюбинський
- жити в горі; горювати. ◆ П'є п'яниця неділю… П'є п'яниця другую, а я, бідна, бідую П. П. Чубинський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| жити в бідності, нужді, терпіти злидні, нестатки | |
| жити в горі; горювати | |