бідкувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бідку́ю | бідкува́в | бідкува́тиму | — |
| Ти | бідку́єш | бідкува́в бідкува́ла | бідкува́тимеш | бідку́й |
| Він Вона Воно |
бідку́є | бідкува́в бідкува́ла бідкува́ло | бідкува́тиме | — |
| Ми | бідку́єм(о) | бідкува́ли | бідкува́тимем(о) | бідку́ймо |
| Ви | бідку́єте | бідкува́ли | бідку́йте | |
| Вони | бідку́ють | бідкува́ли | бідкува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | бідку́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бідкува́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | бідко́ваний | |||
| Безособова форма | бідко́вано | |||
бід-ку-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -бідк-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [bʲidkʊˈu̯ɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- рідк. тужити, уболівати, клопотатися. [≈ 1] ◆ А той. Все храми мурує; Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!… Т. Г. Шевченко
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| тужити, уболівати, клопотатися | |