Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бівуа́чний	бівуа́чна	бівуа́чне	бівуа́чні
Р.	бівуа́чного	бівуа́чної	бівуа́чного	бівуа́чних
Д.	бівуа́чному	бівуа́чній	бівуа́чному	бівуа́чним
З.	бівуа́чного (іcт.) бівуа́чний (неіст.)	бівуа́чну	бівуа́чне	бівуа́чних (іст.) бівуа́чні (неіст.)
О.	бівуа́чним	бівуа́чною	бівуа́чним	бівуа́чними
М.	бівуа́чнім бівуа́чному	бівуа́чній	бівуа́чнім бівуа́чному	бівуа́чних

бі-ву-а́ч-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бівуач-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Бівуачний

прикметник до бівуак і бівак. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Поки що ніяких сутичок з ворогом не було, і козакам набридло одноманітне бівуачне життя. Добровольський

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

бівуачний