бурунити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | буруню́ | буруни́в буруни́ла | {{{3}}}и́тиму | — |
| Ти | буруни́ш | буруни́в буруни́ла | буруни́тимеш | буруни́ |
| Він Вона Воно |
буруни́ть | буруни́в буруни́ла буруни́ло | буруни́тиме | — |
| Ми | буруни́м (-имо́) | буруни́ли | буруни́тимем(о) | буруні́м(о) |
| Ви | буруни́те | буруни́ли | буруні́те | |
| Вони | буруни́я́ть | буруни́ли | буруни́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | [[{{{4}}}ячи]] | |||
| Дієприсл. мин. ч. | буруни́вши | |||
| Безособова форма | — | |||
бу-ру-ни́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.
Корінь: -бурун-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [bʊrʊˈnɪte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- рідк. перех. здіймати на воді хвилі, буруни; хвилювати. ◆ Вітер шугав, як навіжений, бурунив воду і сіяв густим, холод ним дощем Ткач
- неперех. здійматися хвилями, бурунами. ◆ Внизу сирени рев і море бурунить П. Г. Тичина
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела ред.