Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бу́рний	бу́рна	бу́рне	бу́рні
Р.	бу́рного	бу́рної	бу́рного	бу́рних
Д.	бу́рному	бу́рній	бу́рному	бу́рним
З.	бу́рного (іcт.) бу́рний (неіст.)	бу́рну	бу́рне	бу́рних (іст.) бу́рні (неіст.)
О.	бу́рним	бу́рною	бу́рним	бу́рними
М.	бу́рнім бу́рному	бу́рній	бу́рнім бу́рному	бу́рних

бу́р-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бур-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

розбурханий, бурхливий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ І хатки, садки, і річка чорна та бурна — все почервоніло, неначе кров'ю залите Панас Мирний
перен. насичений подіями, сповнений хвилювань; неспокійний, бентежний. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ [Ярослав:] І мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурні дні Кочерга

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

бурний