Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бруна́тний	бруна́тна	бруна́тне	бруна́тні
Р.	бруна́тного	бруна́тної	бруна́тного	бруна́тних
Д.	бруна́тному	бруна́тній	бруна́тному	бруна́тним
З.	бруна́тного (іcт.) бруна́тний (неіст.)	бруна́тну	бруна́тне	бруна́тних (іст.) бруна́тні (неіст.)
О.	бруна́тним	бруна́тною	бруна́тним	бруна́тними
М.	бруна́тнім бруна́тному	бруна́тній	бруна́тнім бруна́тному	бруна́тних

бру-на́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -брунат-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

коричневий; темно-жовтий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Оддаль кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом М. М. Коцюбинський

Найтісніша спорідненість

Від ?

Список перекладів

брунатний