Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бридки́й	бридка́	бридке́	бридкі́
Р.	бридко́го	бридко́ї	бридко́го	бридки́х
Д.	бридко́му	бридкі́й	бридко́му	бридки́м
З.	бридко́го бридкий	бридку́	бридке́	бридки́х бридкі́
О.	бридки́м	бридко́ю	бридки́м	бридки́ми
М.	бридко́му бридкі́м	бридкі́й	бридкі́м бридко́му	бридки́х

брид-ки́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Корінь: -брид-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

який викликає огиду; гидкий, огидний. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Чи теплий гад, розпарений на сонці, чи холодний — однаково бридкий Леся Українка
1. дуже поганий, негарний; потворний. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ — Нехай я і стидкий, і бридкий, і усякий; а ти таки так зроби, щоб вона., за мене заміж пішла Г. Ф. Квітка-Основ'яненко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

бридкий