бравурно

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

бравурно (не зазначено розбиття на склади)
Прислівник; незмінний.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: [brɐˈu̯urnɔ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. прислівник до бравурний ◆ Голосно, бравурно, на все село полилася дрібна полька, затопивши тихі сади В. С. Кучер

Етимологія

Від бра́вий, браві́рувати, бравува́ти, брава́да, браву́ра; — рос. бра́вый, білор. бра́вы, пол. brawować, пол. brawada, болг. брави́рам; — очевидно, через російське і, можливо, німецьке посередництво (нім. brav «добрий, чесний, хоробрий») запозичено з французької мови; фр. brave «хоробрий, сміливий, чесний, хороший, славний», фр. bravade «бравада»}, фр. bravoure «хоробрість» виводяться з італійської та іспанської мов; італ. ісп. bravo «хоробрий, сміливий», італ. bravata «зухвалий вчинок, хвастощі», італ. bravura «хоробрість; чванство» походять від лат. bravus «дикий, грубий», яке зводиться до д.-в.-нім. raw, hrao «тс.», спорідненого з англ. raw «сирий», н.-нім. rob «тс.», лат. crūdus «жорсткий, сирий, твердий», cruor «кров», psl. *kry «кров», укр. кров; менш імовірне припущення (Bloch 99; Kopaliński 142) про походження фр. brave від лат. barbarus «варвар».— СІС 107; Шанский ЭСРЯ 1 2, 184—185; Фасмер І 105; Преобр. І 41; Dauzat 111; Kluge—Mitzka 604—605.—Див. ще кров.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бравурно