бравий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бра́вий	бра́ва	бра́ве	бра́ві
Р.	бра́вого	бра́вої	бра́вого	бра́вих
Д.	бра́вому	бра́вій	бра́вому	бра́вим
З.	бра́вого (іcт.) бра́вий (неіст.)	бра́ву	бра́ве	бра́вих (іст.) бра́ві (неіст.)
О.	бра́вим	бра́вою	бра́вим	бра́вими
М.	бра́вім бра́вому	бра́вій	бра́вім бра́вому	бра́вих

бра́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -брав-; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю ◆ Який то він бравий, який красивий, який проворний Квітка-Основ'яненко
   1. гарний, ставний ◆ Високого зросту [Максим], бравий, широкоплечий, як з заліза збитий Панас Мирний
   2. рідк. молодецький, хвацький ◆ Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами й форменими ґудзиками, все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого Довженко
   3. діал. добрий ◆ Є і пиво, і мед бравий, І ренського вволю Глібов

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю
Англійськаen: brave (en)

молодецький, хвацький
Англійськаen: youth (en)

добрий
Англійськаen: good (en) enough

Джерела

• Словник УЛІФ: бравий