Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я блі́дну блі́д, блі́днув
блі́дла, блі́днула
блі́днутиму  —
Ти блі́днеш блі́д, блі́днув
блі́дла, блі́днула
блі́днутимеш блі́дни
Він
Вона
Воно
блі́дне блі́д, блі́днув
блі́дла, блі́днула
блі́дло, блі́днуло
блі́днутиме  —
Ми блі́днем(о) блі́дли, блі́днули блі́днутим(о) блі́днім(о)
Ви блі́днете блі́дли, блі́днули блі́дніть
Вони блі́днуть блі́дли, блі́днули блі́днутимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. блі́дши, блі́днувши
Безособова форма

Дієслово, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.

Корінь: -блідну-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. ставати блідим, блідішим. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Шавкун не міг слова вимовить від радості та від страху,— то блід, то червонів Панас Мирний
  2. тільки 3 ос, перен. втрачати яскравість, виразність. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Блідли в його пам'яті фантастичні пригоди І. Я. Франко

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

ставати блідим, блідішим
втрачати яскравість, виразність

Джерела ред.