блудливий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | блудли́вий | блудли́ва | блудли́ве | блудли́ві |
Р. | блудли́вого | блудли́вої | блудли́вого | блудли́вих |
Д. | блудли́вому | блудли́вій | блудли́вому | блудли́вим |
З. | блудли́вого (іcт.) блудли́вий (неіст.) |
блудли́ву | блудли́ве | блудли́вих (іст.) блудли́ві (неіст.) |
О. | блудли́вим | блудли́вою | блудли́вим | блудли́вими |
М. | блудли́вім блудли́вому |
блудли́вій | блудли́вім блудли́вому |
блудли́вих |
блуд-ли́-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -блуд-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [blʊˈdlɪu̯ei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- заст. який відзначається статевою розпустою; розпусний ◆ Провчити надумали блудливого попа Ю. О. Збанацький
- який має або виявляє ознаки розпусти ◆ До столу з блудливою усмішкою підбігла шинкарка і почала збирати на стіл начиння П. Й. Панч
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |