блищатися

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	—	—	—	—
Ти	—	—	—	—
Він Вона Воно	блищи́ться	блища́вся (всь) блища́лася (лась) блища́лося	блища́тиметься	—
Ми	—	—	—	—
Ви	—	блища́лися		—
Вони	блища́ться	блища́лися	блища́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	блищачи́сь
Дієприсл. мин. ч.	блища́вшись
Безособова форма	—

бли-ща́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — .

Корінь: -блищ-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рідк. те ж саме, що блищати 1. ◆ Ой, в полі-полі криниченька, В ній вода блищиться Українська дума
   1. безос. ◆ Став, дивлюся: в вікнах блищиться, але вікна позаслонювані, не видно нічого І. Я. Франко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: блищатися