блищатися

Українська
ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я  —
Ти
Він
Вона
Воно
блищи́ться блища́вся (всь)
блища́лася (лась)
блища́лося
блища́тиметься  —
Ми
Ви блища́лися
Вони блища́ться блища́лися блища́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. блищачи́сь
Дієприсл. мин. ч. блища́вшись
Безособова форма

бли-ща́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — .

Корінь: -блищ-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. рідк. те ж саме, що блищати 1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Ой, в полі-полі криниченька, В ній вода блищиться Українська дума
    1. безос. ◆ Став, дивлюся: в вікнах блищиться, але вікна позаслонювані, не видно нічого І. Я. Франко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.