блекотний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	блеко́тний	блеко́тна	блеко́тне	блеко́тні
Р.	блеко́тного	блеко́тної	блеко́тного	блеко́тних
Д.	блеко́тному	блеко́тній	блеко́тному	блеко́тним
З.	блеко́тного (іcт.) блеко́тний (неіст.)	блеко́тну	блеко́тне	блеко́тних (іст.) блеко́тні (неіст.)
О.	блеко́тним	блеко́тною	блеко́тним	блеко́тними
М.	блеко́тнім блеко́тному	блеко́тній	блеко́тнім блеко́тному	блеко́тних

бле-ко́т-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -блекот-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [блеко́тний]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. прикметник до блекота 1 ◆ немає прикладів застосування.
   1. який паразитує на блекоті ◆ Гусінь блекотної совки виїдає насіння в недостиглих плодах рицини

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:блекіт²

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: блекотний