Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	благогові́ю	благогові́яв	благогові́ятиму	—
Ти	благогові́їш	благогові́яв благогові́яла	благогові́ятимеш	благогові́
Він Вона Воно	благогові́їть	благогові́яв благогові́яла благогові́яло	благогові́ятиме	—
Ми	благогові́їм(о)	благогові́яли	благогові́ятимем(о)	благогові́мо
Ви	благогові́їте	благогові́яли		благогові́те
Вони	благогові́ють	благогові́яли	благогові́ятимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч.	благогові́ївши
Пас. дієприкм. теп. ч.	благогові́їний
Безособова форма	благогові́їно

бла-го-го-ві́-ти

Дієслово недоконаного виду, дієвідміна 4a.

Корінь: -благогові-; дієслівне закінчення: -ти.

книжн. відчувати благоговіння, побожно схилятися перед ким-, чим-небудь. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

благоговіти