Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бинту́ю бинтува́в бинтува́тиму  —
Ти бинту́єш бинтува́в
бинтува́ла
бинтува́тимеш бинту́й
Він
Вона
Воно
бинту́є бинтува́в
бинтува́ла
бинтува́ло
бинтува́тиме  —
Ми бинту́єм(о) бинтува́ли бинтува́тимем(о) бинту́ймо
Ви бинту́єте бинтува́ли бинту́йте
Вони бинту́ють бинтува́ли бинтува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бинту́ючи
Дієприсл. мин. ч. бинтува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. бинто́ваний
Безособова форма бинто́вано

бин-ту-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бинт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. перев'язувати, обмотуючи бинтом, марлею і т. ін. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Вона розрізала рукав [Жаку] і бинтувала руку аж під плече, щоб спинити кров Ю. К. Смолич

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.